У 1922 році Ейнштейн перебував з лекціями у Японії. Одного разу у вченого не було грошей, щоб дати чайові кур'єру, тому Ейнштейн дав йому дві записки, які він зробив був на папері "Імперського готелю Токіо" (帝国ホテル) у якому перебував.
Вчений, який саме під час свого туру Японією дізнався про те, що його нагороджено Нобелівською премією, сказав, що є імовірність того, що у майбутньому ці записки будуть досить дорогими.
На першій записці була фраза німецькою: "Тихе та скромне життя приносить більше щастя ніж пошуки успіху, які викликають постійний неспокій" (оригінал: "Stilles bescheidenes Leben gibt mehr Glück als erfolgreiches Streben, verbunden mit beständiger Unruhe").
Друга фраза була коротшою: "Там де є прагнення, є також шлях його втілення" (оригінал: "Wo ein Wille ist, da ist auch ein Weg").
Економічне передбачення Ейнштейна справдилося у жовтні 2017 року, коли записки продали за 1, 56 мільйон та 240 000 доларів. Продавцем записок був племінник кур'єра.
Якщо хтось хоче розгледіти текст на записках вам сюди: https://fjjariego.files.wordpress.com/2017/10/iwo.jpg
Топ 15 винаходів українців які відомі по всьому світу
Ісаак Ньютон - приклад продуктивності в часи карантину, найпродуктивніші роки його життя 1665-67, які ще називають "anni mirabilies" (лат. дивні/чудесні роки), припали на спалах бубонної чуми та ряд інших негараздів у Англії.
Саме у цей час, провівши ряд оригінальних оптичних експериментів, він довів, що білий колір є сумішшю кольорів та відкрив закон всесвітнього тяжіння.
«На початку 1665 року я знайшов метод наближених рядів і правило перетворення будь-якого степеня двочлена в такий ряд… у листопаді одержав прямий метод флюксій [диференціальне числення]; у січні наступного року я одержав теорію кольорів, а в травні приступив до зворотного методу флюксій [інтегральне числення]… У цей час я переживав найкращу пору своєї юності й більше цікавився математикою й філософією, як нічим досі»
У 1686 році Ньютон згадує: «У паперах, написаних понад 15 років тому (точно привести дату я не можу, але у всякому разі це було перед початком моєї переписки з Ольденбургом), я виразив зворотну квадратичну пропорційність тяжіння планет до Сонця залежно від відстані й обчислив правильне відношення земної ваги й conatus recedendi [тяжіння] Місяця до центру Землі, хоча й не зовсім точно»
Неточність, згадана вченим, викликана тим, що розміри Землі й величину прискорення вільного падіння Ньютон узяв з «Механіки» Галілея, де вони наведені зі значною похибкою. Пізніше Ньютон одержав точніші дані Пікара й остаточно переконався в істинності своєї теорії.
Немає коментарів:
Дописати коментар